Жовтяниця у новонароджених малят — нормальний процес. Коли дитина народжується, має багато еритроцитів — вони живили її на етапі внутрішньоутробного розвитку. Тепер еритроцити руйнуються, а у результаті утворюється речовина білірубін. Вона і забарвлює шкіру малюка у жовтий колір. Печінка обробляє білірубін і він виходить з організму малюка разом із какульками. Жовтяниця виникає тоді, коли білірубіну у крові забагато, а печінка не переробляє його так, як мала б.

Текст підготовлено на основі книги «Перший рік турботи та любові. Як подбати про себе та малюка після народження» Олени Луцької та Тетяни Логвиненко

Чому виникає жовтяниця

Жовтяниця часто безпечна для малюка, тому її називають фізіологічною, чи транзиторною. Вона з’являється на 3—4-ту добу життя дитини і зникає за тиждень-два. За цей час білірубіну вже стало менше, а печінка запрацювала ефективніше, тож вона краще його переробляє. Фізіологічна жовтяниця не потребує лікування, вона минає сама. Однак якщо за два тижні цього не сталося, малюку потрібна консультація лікаря. Він може призначити дослідження рівня білірубіну, а за потреби фототерапію — це доказовий спосіб лікування жовтяниці у малят. Під дією світла спеціальної лампи білірубін руйнується і легше виводиться з організму. Цього способу зазвичай достатньо, щоб впоратися з жовтяницею.

Коли звернутися до лікаря при жовтяниці у дитини?

Негайно зверніться до лікаря, якщо у малюка стали жовтими долоні та стопи — це ознака високого рівня білірубіну. Також негайна консультація потрібна, якщо:

• жовтяниця з’явилася у першу добу після народження чи через сім днів;
• малюк не набирає вагу чи втрачає її;
• какульки малюка світлі, а сеча темна;
• малюк млявий, загальмований чи, навпаки, збуджений.

Жовтяниця не пов’язана із щепленням від гепатиту В, як про це часто кажуть. Вакцина не викликає і не посилює цей стан. Часто батьків також лякають тим, що будь-яка жовтяниця може спричинити ураження мозку. Справді, білірубін може долати гематоенцефалічний бар’єр — кордон між кров’ю, спинномозковою рідиною та власне мозком. У такому випадку говорять про ядерну жовтяницю, яку треба активно лікувати. Але для того, щоб так сталося, рівень білірубіну має бути досить високим. Лікар контролює, щоб цього не відбулося.

Жовтяниця у малюка може бути пов’язана з вигодовуванням грудним молоком. Така триває довше за транзиторну, потребує спостереження, але теж безпечна.

Жовтяниця грудного вигодовування

Така жовтяниця виникає, коли малюк отримує недостатньо харчування. Оскільки білірубін виводиться із какульками, для цього потрібні білки. Якщо малюк недоїдає, йому бракує цих речовин, і білірубін затримується в організмі. Тож лікар разом із родиною має переглянути організацію харчування маляти. Можливо, треба буде виправити прикладання, частіше прикладати, будити для годування, а якщо дитина погано їсть і не набирає вагу, організувати докорм. До речі, з цієї ж причини не варто давати маляті глюкозу, трави чи припиняти грудне вигодовування. Це не покращить ситуацію з жовтяницею, але може нашкодити загальному стану маляти і мами.

Жовтяниця грудного молока

Причини розвитку цього стану достеменно невідомі, але існує версія, що молоко містить речовини, через які ферменти печінки повільніше захоплюють білірубін. Малюк із жовтяницею грудного молока не матиме проблем із тим, щоб набирати вагу. Що більше поживних речовин він отримує — то жовтішою буде його шкіра. Такий стан може триматися довго — до трьох місяців. А потім мине сам. 

Найчастіше фізіологічну жовтяницю лікувати не треба. Але для цього лікар має ретельно за малям спостерігати і пересвідчитися, що у нього немає іншої патології. Для цього може бути потрібно зробити кілька досліджень, зокрема на рівень гормонів щитоподібної залози, аналіз крові, печінкові проби, УЗД чи інші.

Патологічна жовтяниця

Патологічна жовтяниця у новонароджених виникає через інші причини. До неї можуть призвести, зокрема, збої у роботі щитоподібної залози, резус-конфлікт та конфлікт за групою крові із мамою, тяжкі інфекції сечовивідних шляхів, порушення у роботі жовчного міхура та протоків, а також спадковий синдром Кріглера — Найяра. 

Особливість патологічної жовтяниці у тому, що малюк має її вже на момент народження. Якщо так сталося, медики мають відразу втрутитися. Зокрема перевірити рівень білірубіну у пуповинній крові та спостерігати за тим, як він змінюється у динаміці. За потреби маляті призначать лікування. Жовтяницю з досить високим, але не критичним рівнем білірубіну лікують фототерапією. У тяжких випадках проводять переливання крові. Та, що її вводять дитині, не містить білірубіну. Тож його загальний рівень у крові маляти падає.