Фіолетовий плач, або коліки, — це довгі напади сильного, безутішного плачу. Коли говорять про нього, мають на увазі не тільки епізоди власне такого плачу, а й період, коли він з дитиною відбувається. Зазвичай малюк починає так плакати десь у віці 2 тижні і припиняє у 3—5 місяців.
Текст підготовлено на основі книги «Перший рік турботи та любові. Як подбати про себе та малюка після народження» Олени Луцької та Тетяни Логвиненко
Що таке фіолетовий плач
У епізоді фіолетового плачу дитина кричить довго, сильно, її неможливо заспокоїти. Деякі малята плачуть більше, деякі менше, але тією чи іншою мірою це відбувається майже з усіма ними. Батьки у цей час можуть дуже страждати через відчуття, що не можуть допомогти своєму малюку, коли йому так погано. Можуть також почуватися поганими батьками. Тому важливо розуміти, що фіолетовий плач — один з періодів розвитку дитини. Він не спровокований зовнішнім фактором, від якого маля можна захистити. Все, що в силах родини, — пам’ятати, що цей непростий час закінчиться, і пережити його разом із дитиною.
Причини фіолетового плачу точно невідомі. На його появу певною мірою можуть впливати біль у животі, алергії, недоїдання чи переїдання, емоції — страх чи захоплення, та інші фактори. Однак точно відомо, що дитина, що пройшла період фіолетового плачу, виросте здоровою і на її розвиток це не вплине.
Як виглядає напад фіолетового плачу
Коліки — давніша і через те, можливо, більш поширена назва цього стану. Це слово може трохи плутати розуміння, бо звучить так, ніби в дитини щось «коле», і схоже на назву хвороби — коліт. Тож зараз стан називають фіолетовим плачем. Це не пов’язане з кольором, хоч дитина й може плакати так сильно, що стає червоною. Англійською такий плач називається PURPLE crying, де PURPLE — це абревіатура, яка допомагає пояснити і описати те, що відбувається з дитиною. Ось що вона означає:
Peak of crying — пік плачу. Коли дитина входить у цей період, інтенсивність епізодів може наростати. Приблизно на другому місяці процес досягає піку, а після цього починає слабшати;
Unexpected — неочікуваний. Епізоди плачу неможливо передбачити, малюк починає і перестає кричати без видимих причин;
Resist soothing — дитину неможливо заспокоїти. Вона може не реагувати, що б не робили дорослі;
Pain-like face — малюк виглядає так, наче сильно страждає. Його міміка така, ніби йому боляче;
Long lasting — плач триває довго. Маля кричить по кілька годин щодня, нерідко 5 і більше;
Evening — у вечірній та післяобідній час дитина може плакати частіше і більше.
Найголовніше, що відрізняє фіолетовий плач від якоїсь проблеми, — між нападами дитина поводиться як зазвичай, нормально розвивається, росте, ознак патологій немає. Малюк виглядає так погано і страшно тільки під час епізоду плачу.
Чим небезпечний фіолетовий плач
Родині важливо знати про період фіолетового плачу, тому що це може захистити малюків від синдрому струшеної дитини. Він виникає, коли дитину трусять чи смикають. Батьки можуть не знати про фіолетовий плач і через розпач, відчуття власної безпорадності та роздратування докладати дедалі більших зусиль, аби маля заспокоїлося, хоча цього з великою ймовірністю не станеться. Небезпека у тому, що дорослі не хотіли б завдавати дитині шкоди. Але тривалий крик і те, що дитина не може заспокоїтися, можуть виснажити і довести до відчаю. Тож що більше батьки знатимуть про таку проблему, то більше це їх підтримає і допоможе вберегти малюка.
Синдром струшеної дитини і чим він небезпечний
Синдром струшеної дитини — це пошкодження мозку, що виникає, коли він б’ється об черепну коробку. У новонароджених дуже слабкі м’язи шиї. Тож якщо маля струсити чи робити це регулярно, його мозок рухатиметься у черепі, буде набрякати, виникатиме кровотеча. Через це можуть виникнути пошкодження мозку, різноманітні проблеми розвитку, дитина може осліпнути і навіть померти.
Що робити, коли у дитини епізод фіолетового плачу
Коли у дитини епізод фіолетового плачу, можна спробувати заспокоїти її: заспівати, потримати шкіра до шкіри, перевірити, чи не час змінити їй підгузок або нагодувати, вийти на прогулянку. Однак це все може не спрацювати. І тоді дорослим треба подбати про себе.
Якщо, наприклад, мама відчуває, що не може впоратися із ситуацією, це нормально і типово для нападу фіолетового плачу — адже дитину неможливо заспокоїти. У цьому випадку дитину треба залишити і вийти. Покладіть малюка на спину на безпечній поверхні, наприклад на підлогу чи широке ліжко, де немає матрасів та ковдр. Вийдіть, закрийте кімнату і відпочиньте. Випийте чаю, подихайте діафрагмою чи зробіть вправу «обійми метелика». Подзвоніть комусь близькому і попросіть про підтримку, наприклад: «Будь ласка, прийди до мене. Я не можу, не витримую». Це у нормі.
Важливо пам’ятати: дитина плаче не тому, що з нею відбувається щось погане чи вона у небезпеці. Не бійтеся залишити її на безпечній поверхні та вийти. З малюком не станеться нічого поганого. Це просто спосіб пережити складний час. Вийдіть, відновіться і повертайтеся до малюка.
