У новонародженого малюка може боліти живіт, адже його ферменти поки незрілі, і травлення може відбуватися з утворенням великої кількості газів. А координації м’язів ще не вистачає — малюк не навчився одночасно напружувати черевну стінку та розслабляти тазове дно. Такий стан називається дисхезією. Допомогти можуть різні пози, прикладання до грудей, викладання на животик. А от газові трубочки можуть відкласти цей процес у часі, бо не дадуть можливість вчитися.
Часом, щоб «допомогти» малюку покакати та вивести гази, рідні використовують мило, термометри та інші предмети. Цього не можна робити ні за яких умов. Такі дії можуть призвести до опіків та травм.
Текст підготовлено на основі книги «Мамо, тату, не хвилюйтеся!» Олени Луцької та Тетяни Логвиненко
Біль у животі у немовляти: чому він виникає
Чому у маленької дитини болить живіт
Коли малюк плаче, перше, про що думає родина, — у нього болить животик. Однак не кожен плач означає біль в животі. Просто поки для дитини це єдиний спосіб комунікації із світом.
Навіть коли у малюка бурчить у животі, це геть не завжди значить, що з ним щось не так. У такому віці малюк їсть тільки рідку їжу — мамине молоко чи суміш. Коли з’їдене потрапляє у травну систему, його рух може бути чутно через тонку черевну стінку. Якщо малюк при цьому добре почувається та набирає вагу, хвилюватися не варто. Так можна сказати і про здуття животика у малюка раннього віку. Це нормальний процес.
Буває, малюк кричить постійно, живіт здутий весь час, та ще й какульки пінисті чи навіть з кров’янистими прожилками. Хтось каже, що дитині не підходить мамине молоко, у Мережі пишуть про непереносимість лактози… Тож малюку замість грудного молока дають безлактозну суміш і отримують ще гіршу ситуацію. Бо в більшості випадків така ситуація виникає через непереносимість білків, що можуть потрапити у мамине молоко, і частіше це білки коров’ячого молока. А суміш зроблено якраз із нього. Тож реакція може бути ще інтенсивнішою.
Головне, що треба знати про лактазну недостатність та непереносимість білків коров’ячого молока, — це не одне і те саме. А непереносимість може бути різною.
Лактазна недостатність
Те ж, що і непереносимість лактози. Стан, коли фермента, що розщеплює молочний цукор (лактази), або немає, або недостатньо.
У більшості випадків лактазна недостатність розвивається у дорослому віці. Кількість ферменту зменшується поступово. Цей процес починається не раніше дворічного віку. Тобто з годуванням груддю цей стан не пов’язаний. Генотип С/С свідчить якраз про можливість непереносимості у дорослих. Тому малюкам цей аналіз робити сенсу немає.
Транзиторна непереносимість лактози
Може виникати внаслідок незрілості ферментів, частіше у передчасно народжених малюків. Цей стан мине. Може допомогти лактаза, але лише тим малюкам, що перебувають на штучному чи змішаному вигодовуванні. На грудному вигодовуванні вона не потрібна.
Вроджена непереносимість лактози
Стан тяжкий і надзвичайно рідкісний. За вродженої непереносимості виникає профузна діарея з народження, їжа не може засвоюватися. Це реанімаційний стан. І його точно немає у малюків, що добре набирають вагу та розвиваються.
Вторинна непереносимість лактози
Виникає через пошкодження ферментів. А його викликає ураження кишківника через кишкову інфекцію чи алергічний коліт.
Алергічний проктоколіт — стан, що розвивається у 0,5–1% малюків. Найчастіше його причиною стають білки коров’ячого молока. Вони можуть потрапити у грудне молоко і спричинити біль у животі, кров’янисті прожилки у випорожненнях, раптовий неспокій малюка. Інші алергени теж можуть викликати такий коліт. Серед них яйця, горіхи, соя, риба та морепродукти. А також кукурудза. Часом реакції на деякі алергени поєднуються. У такому випадку малюку може допомогти дієта мами з виключенням групи продуктів на два тижні. Уже через 72–96 години може настати покращення. У жодному разі не варто виключати всі алергени одномоментно.
Дотримуватися безлактозної дієти для мами безглуздо. Лактоза не проникає у грудне молоко. А білок буде спричиняти проблему так само.